формування мотивації навчання діяльності дітей дошкільного віку

формування мотивації навчання діяльності дітей дошкільного віку

У дітей дошкільного віку процес формування початкових математичних знань та умінь здійснюється так, щоб навчання давало не лише безпосередній практичний результат (навички лічби, виконання елементарних математичних операцій), а й широкий розвиваючий ефект. Під математичним розвитком дошкільнят слід розуміти якісні зміни у формах пізнавальної діяльності дитини, які складаються внаслідок формування елементарних математичних уявлень і зв'язаних з ними логічних операцій.  Оволодіваючи цими діями, дитина засвоює мету й засоби діяльності, а також правила, що сприяють формуванню уявлень.

У навчанні дітей дошкільного віку використовують предметні (аналогічні предмету фізичні конструкції), предметно-схематичні (суттєві компоненти об´єкта, зв´язки між ними позначають за допомогою предметів-замінників і графічних знаків), графічні (графіки, формули, схеми та ін.) моделі. За типом пізнавальної діяльності виокремлюють такі методи навчання: пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний), репродуктивний (відтворюючий), частково-пошуковий (евристичний), проблемний, дослідницький.  Тому важливо, крім мотивації такої навчальної діяльності, максимально враховувати рівень знань, можливості мислення дошкільника.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ДІТЕЙ ШЕСТИРІЧНОГО ВІКУ : Педагогические условия формирования Учебной мотивации детей шестилетнего возраста. / / Про нас | Замовити авторську роботу | Додати в обране. МЕНЮ.  Діти і соціум: особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / за заг. ред. Н.В. Гавриш. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – 368 с. 65.

Формувати мотивацію навчання першокласників досить складно, оскільки вона має певні особливості. Особливості мотивації шестирічок: · Ситуативність мотивації „Безпосередньодіючі” мотиви займають провідне місце в дітей молодшого шкільного віку. Першокласники не думають ще про майбутнє і тому не ставлять далеких цілей, хочуть якомога швидше закінчити справу і бажають одразу отримати результат.  дитини молодшого шкільного віку, кожен з них по-своєму впливає на формування і характер його учбової діяльності. В усіх дітей рівень вираженості і поєднання мотивів навчання індивідуальні. Дитина хоче досягнути успіху, мати хорошу самооцінку, а за це відповідає мотиваційна.

Формування соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку у дошкільному навчальному закладі. Формування культури спілкування дітей старшого дошкільного віку. Особливості навчання дошкільників елементів математики за системою М.Монтессорі. Взаємодія дошкільного навчального закладу і сім’ї у формуванні логіко-математичної компетенції дошкільників.  Сидорук В.М. Особливості мотивації вибору партнера в ігровій діяльності дітей середнього дошкільного віку. Скібчик К.В. Вольові дії дітей старшого дошкільного віку та можливості їх оптимізації в умовах навчально-ігрової діяльності. Стельмах І.А. Особливості поведінки дітей середнього дошкільного віку в стресових ситуаціях.

Формування внутрішньої навчальної мотивації має свою закономірність і проходить декілька етапів: формування інтересу до процесу навчальної діяльності; формування інтересу до результату діяльності; формування інтересу до змісту навчальної діяльності.  У цьому віці головний зміст мотивації полягає в тому, щоб навчити дитину вчитися, адже це початок становлення мотивації учіння, від якого багато в чому залежить її доля протягом успішного шкільного життя.  Для багатьох дітей навчання перетворюється на засіб пізнання дійсності.

Навчання дошкільників здійснюється не лише на спеціально організованих заняттях, а й у повсякденному житті, у різноманітних видах діяльності дітей за допомогою форм організації навчального процесу. Форма організації навчання — спільна навчальна діяльність педагога і дітей, що здійснюється в певному порядку і встановленому режимі. Значною мірою вона виражає характер зв'язку між педагогом і дитиною, їхньої діяльності, місце заняття і режим його проведення.

Мотивація - це система мотивів, яка визначає конкретні форми поведінки, діяльності людини. Найважливішим особистісним механізмом, що формується в період дошкільного віку, вважається супідрядність мотивів.  Уже в молодшому дошкільному віці дитина порівняно легко може прийняти рішення в ситуації вибору одного предмета з декількох. Незабаром він вже може придушити свої безпосередні спонукання, наприклад не реагувати на привабливий предмет.  Діти середнього дошкільного віку вже переживають успіх і неуспіх. Але якщо успіх впливає позитивно на роботу дитини, то невдача - завжди негативно: вона не стимулює продовження діяльності і прояву наполегливості.

1 . Дитина старшого дошкільного віку наприкінці навчального року повинна опанувати всіма уміннями, що дозволять їй відповідати вимогам Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина»» з самообслуговування , в господарсько - побутовій і ручній праці , в догляді за рослинами і тваринами.  Знімати головні убори, розстібати на верхньому одязі ґудзики, знімати його, вивертати на лицьовий бік, акуратно складати чи вішати на місце, розшнуровувати чи розстібати взуття, знімати і ставити на місце, раціонально розміщувати одяг та взуття у шафі. 3. Привчати користуватися дзеркалом, помічати неохайності в одязі, усувати її самостійно чи звертатися за допомогою до дорослого, товаришів.

Вивченням проблеми організації навчання та математичного розвитку дітей дошкільного віку займалися такі вчені, як: О. К. Грибанова, В. К. Котирло, К. В. Назаренко, З. Є. Лебедєва, П. Я. Гальперін Л. С. Георгієв та багато інших. Переорієнтації освітнього процесу на особистість дитини у процесі вивчення елементів математичних знань сприяли дослідження К. Й. Щербакової, О. О. Фунтікової та ін.  Для формування мотивації математичної діяльності дітей необхідно широко використовувати різні види наочності. На заняттях з математики у дитячому садку вихователь залежно від дидактичних завдань використовує різноманітні засоби наочності.

Навчання розповідання дітей середнього дошкільного віку. на основі використання структурно-логічних схем . . . 55. 13. Зубкова Антоніна. Використання особистісно-зорієнтованого виховання. як технології попередження негативних проявів поведінки у дошкільників . . .  Експериментальне вивчення проблеми формування. адекватної самооцінки дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності . . . 153. 36. Пустовойт Наталія. Педагогічні умови формування у старших. дошкільників узагальнених уявлень про соціально схвалювальні та неприйнятні форми і засоби самовираження . . . 159.

У дітей дошкільного віку процес формування початкових математичних знань та умінь здійснюється так, щоб навчання давало не лише безпосередній практичний результат (навички лічби, виконання елементарних математичних операцій), а й широкий розвиваючий ефект. Під математичним розвитком дошкільнят слід розуміти якісні зміни у формах пізнавальної діяльності дитини, які складаються внаслідок формування елементарних математичних уявлень і зв'язаних з ними логічних операцій.  Оволодіваючи цими діями, дитина засвоює мету й засоби діяльності, а також правила, що сприяють формуванню уявлень.

Формування мотивації у учнів до навчально –пізнавальної діяльності є однією з головних проблем. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування в учнів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно – політичного, трудового, морального виховання. Проблема формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання.  Залежно від змісту уроку викладач повинен організовувати певний цикл навчальної діяльності і формувати відповідний їй мотиваційний цикл. Мотивація навчання на уроці відбувається в кілька етапів.