синтез західної і східної культурних традицій у витязі
В основі середньовічної культури – поєднання античної спадщини і традицій варварських народів. Християнство стало тією силою, яка зуміла їх поєднати. Все існування середньовічної людини було просякнуте християнською релігією. Воно ж визначало місце людини в світі, формувало норми поведінки. Саме церква заклала духовний грунт для існування римлян та варварів та згуртувало середньовічне суспільство. На межі V – VI ст. центр культурного піднесення виник в Остготському королівстві. Найвідомішим діячем «Остготського відродження» був філософ, поет Северин Боецій. Його підручниками з арифметики користувались вчителі та учні протягом усього Середньовіччя.
До цього західний і східний регіони існували у різних політичних, економічних, соціальних та культурних умовах. Як наслідок, кожен регіон країни має сьогодні індивідуальні особливості своєї культури, традицій, побуту та ментальності. Центр Разумкова у 2007 році спробував з’ясувати, наскільки українцям близькі за характером, звичаями і традиціями жителі різних регіонів України та деяких сусідніх країн. Результати дослідження дещо несподівані. Виявилося, що для Західної України найближчими є Буковина, Закарпаття, Київ, а Донбас перебуває майже на одному рівні з Польщею.
Виявити в пам'ятках культури народів Центрально-Східної Європи прояви візантійської та західноєвропейської(католицької) культурних традицій. 1. Смотреть ответ. Звичайно, вона претендувала на те, щоб отримати більше територій, в тому числі вихід до Чорного моря, але на якомусь раді (не пам'ятаю), європейські країни стали обурюватися через нахабства Александра.поетому Росія отримала лише невелику частину нових територій (на кшталт Польщі ..и ще чогось) і не отримала виходу до Чорного моря, інакше вона стала б дуже економічно розвиненою країною (а європейські.
По-перше, вона була логічним і історичним продовженням греко-римської античності, по-друге, Візантія репрезентувала протягом усього існування своєрідний синтез західних і східних духовних начал, по-третє, справила великий вплив на цивілізації Південної і Східної Європи (Греції, Сербії, Чорногорії, Албанії, Білорусі, України, Росії, Грузії), по-четверте, Візантія – це осібний і самоцінний тип культури, незважаючи на пережитий нею вплив з боку сирійців, арабів, слов’ян, персів, що пояснюється багатонаціональним характером візантійської держави. Завершенням усамостійнення заведено вважати 395 р., коли після смерті Феодосія І відбувся остаточний поділ Римської імперії на Східну і Західну Римську імперії.
На приналежність України до культур Заходу і Сходу та на своєрідний синтез їх у нашому суспільстві вказував І. Лисяк-Рудницький. Він зазначав, що етос і естетичне буття українського народу вкорінені в духовній традиції східного християнства. На території сучасної України існували утворення східних і західних готів, авар, гунів, хозар, печенігів, кримських татар. Тобто вже початок формування української спільноти здійснювався на перехрестях східної і західної цивілізаційних осей. Ці особливості ментальності, ціннісних настанов, культурних традицій ще більше посилилися за радянських часів і зберігаються певною мірою до сьогоднішнього дня.
Бароко прийшло на зміну Відродженню, але не було його запереченням. У бароко поєдналися різні контрасти, релігійні та світські мотиви, античні та християнські образи, традиції Середньовіччя та Відродження. Бароко і попередні епохи. Середньовіччя. · Пізнати і досягти Бога – неможливо, але людина має шукати Бога. Твір мистецтва побудований так, щоб передати напруження почуттів людини на шляху пошуку Бога. • Тяжіння до синтезу мистецтв (об’єднання в одному творі різних видів мистецтв). Створюються величезні ансамблі, де архітектура, живопис, скульптура, театр, музика, декоративно-ужиткове і садово-паркове мистецтво зливаються в одне ціле.
У476 р.Західна Римська Імперія пала. Візантія перейняла культурну естафету від Риму, стала тим полем, на якому з повною силою розгорнулися нові культурні процеси. Західна ж частина колишньої Римської Імперії аж до Х ст. переживала період занепаду. У Західній Європі в епоху Середньовіччя через майже суцільну неписьменність найбільш впливовим засобом пізнання християнського вчення стало «слово мовлене» – проповідь, яка постійно зіставляла життя світське й духовне, світ людський і світ Христа (зрозуміло, перевага віддавалася духовному). Символічне значення в іконописній традиції мають жести, які ніколи не бувають випадковими. Так, жест передання благословення – це відповідним чином складені пальці правої руки.
Переходячи до питання про культурні здобутки західної Європи треба наголосити на тому, що при усій схожості характерних рис і ментальності заходу і Візантії тут є багато особливостей, що надають європейській культурі яскравої виразності і популярності в наш час. На заході влада теократії та монархії ніколи не об’єднувалась і не набувала абсолютного впливу, бо часто конкурувала між собою. Відтіснивши язичництво, воно не порушило багатьох народних традицій і обрядів. Провідниками християнської віри виступали владна верхівка і заможні верстви, що відчували перевагу феодального ієрархічного ладу, стрижнем якого була релігія . - Чи не позначились на Русі певні негативні наслідки іноземної культурної експансії?
Античні традиції і культура Візантії. § 2. Візантійський стиль у мистецтві: живопис, архітектура, музика. § 3. Наука та освіта у Візантії. Місце і роль релігії та церкви в середньовічній культурі Західної Європи. § 5. Специфіка рицарської, народної селянської та міської культури. § 6. Середньовічна європейська освіта й наука. § 7. Романський і готичний стиль в мистецтві середньовіччя. Візантійська держава виникла у IV ст. в східній частині Римської імперії внаслідок її розпаду та проіснувала до середини ХV ст., коли була завойована Османською імперією. Імператор Контантин переніс столицю держави на схід і збудував нове місто, яке на його честь було назване Константинополем (тепер – Стамбул).
Візантійська культура стала своєрідним синтезом пізньоантичних і східних традицій. Володіючи величезними територіями, Візантія контролювала торгові шляхи з Європи в Азію та Африку, протоки Босфор і Дарданелли, що також вплинуло на культурний розвиток держави. Роль Візантії у розвитку культури середньовічного суспільства була надзвичайно вагома. Будучи прямою наступницею античного світу та елліністичного Сходу, Візантія стала центром досить розвиненої та своєрідної культури. Характерною рисою візантійської культури була постійна ідейна боротьба старого з новим, що породило оригінальний синтез з
У статті розглядається проблема дихотомії Схід-Захід в аспекті східно-західної осі порівняння культур, їх взаємодії та діалогу на основі аналізу філософських та культурологічних теорій. Доведено, що Крим є найяскравішим прикладом діалогу західної та східної культур, а отже, проблема культурного плюралізму на території Кримського півострова є надзвичайно актуальною та
Західні, східні й південні слов’янські племена. Розселення стародавніх східних слов’ян. Західноєвропейські концепції ігрової кульутри. Західноукраїнська Народна Республіка і Закарпаття 1918—1919 рр. Середньовічна культура Ближнього і Середнього Сходу зародилася і виросла на тому ж інтелектуальному ґрунті, що й культура європейських народів. Ґрунт цей був рясно удобрений попередніми цивілізаціями Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Східного Середземномор'я і греко-римською античністю. Національне сім'я молодих народів, занесене на цей ґрунт вітрами історії і бурями соціальних потрясінь, дало рясні сходи і дивні плоди.
Оскільки Візантія репрезентувала впродовж усього існування синтез західних і східних духовних начал, цей "міст" єднав також культури Заходу і Сходу, становив особливий вияв їх синтезу, зумовленого географічним положенням і багатонаціональним характером Візантійської держави, яка була "сплавом" етнічних культур, носієм культури симфонічного типу. Водночас культура Візантії — це особливий, оригінальний, осібний і самоцінний тип культури, незважаючи на пережитий нею вплив сирійців, арабів, коптів, маврів, германців, слов'ян, персів, тюрків, вірмен, грузинів та ін.
Східна традиція, навпаки, воліє перехід у себе, пошук нірвани як справжнього смислу буття, відсутність жадоби до життя. Стосовно можливостям розуму для західної культури характерна перед ніж неостанавливающаяся раціональність, прагматизм. Східна культура воліє інтуїтивне пізнання, увагу до медитації, самонавіянню. Специфіка західною та східною культури, їхні взаємодії та взаємовплив - найбільший об'єкт на дослідження соціологів: А. Тойнбі, Про. Шпенглера, Н.Я. Данилевського. Лише цього контексті, можна зрозуміти Росію, її культури і російську націю.
Буковинський державний медичний університет, Схід і Захід: порівняльний аналіз релігійно-філософських традицій. У сучасній науці впродовж тривалого часу Схід і Захід розглядалися як протилежні цивілізаційні парадигми, як два протилежних соціокультурних світи, були намагання навіть їх протиставлення. Ця ідея була достатньо чітко виписана М.Вебером, зокрема, утверджувалася думка про існування двох типів культури: “західної” – раціоналістичної, утилітарної, і “східної” – містичної, орієнтованої на внутрішній світ людини. В ХІХ-ХХ ст. пропонувалися і такі концепції, які визнавали універсальну знач
Взаємодія східної і західної традиції в українській літературі: гендерний аспект образності. Альтернативное название: Взаимодействие восточной и западной традиции в украинской литературе: гендерный аспект образности. Віковічне перехрещення на її території східних і західних культурних потоків живило і розвивало власне національну культуру. Перебуваючи на своєрідному стику Сходу і Заходу, Україна стала осередком цікавих і далекосяжних взаємовпливів: релігійних, мовних, мистецьких, філософських. 8. Демонструє прив’язаність до традицій у поєднанні з толерантністю і сприйнятливістю щодо інорідного. 9. Притаманне поклоніння абсолюту, ідеалу. 10. Прагнення скасувати опозиційність.
Комментарии
Отправить комментарий