середньодобовий приріст племіних бугайців повинен бути

середньодобовий приріст племіних бугайців повинен бути

Середньодобовий приріст бугайців української м'ясної породи ("ЧМ-1") найвищий порівняно з іншими м'ясними породами, яких розводили в республіках колишнього СРСР. За середньодобовим приростом від 8 до 15 міс. тварини породи шароле поступаються бугайцям чернігівського. внутрішньопородного типу на 4,9 %, інших – від 18,4 до 31,2 % [197]. Свідченням високої мінливості живої маси в породі є також наявність у ній.  Характерною рисою племінної роботи на сучасному етапі є використання плідників, що найбільш повно поєднують у собі ознаки основного типу та обмеженість інбридингу. У 1965 р. створена Міжнародна федерація породи шароле, що поєднує 22 країни з п‟яти континентів.

Умови годівлі повинні бути такими, щоб телички у 6 — 12 міс мали середньодобові прирости 600 - 650 г, а в 12 - 18 — 450 - 500 г. (1 Годують молодняк три рази на добу з вільним доступом до води. У стійловий період дають доброякісне сіно злакових та бобових трав, силос, сінаж, концентровані корми, а племінному молодняку — і буряки, моркву, картоплю, сінне борошно.  Бугайців вирощують у племінних заводах і в племрепродукторах при облплемоб’єднаннях. Рівень годівлі їх має бути розрахований на одержання середньодобових приростів 750 — 1000 г. У молочний період цих тварин утримують групами.

Середньодобові прирости високі і становлять більше 1000 грамів. Швидкість росту по даних досліду у всі періоди вирощування рівномірна. Середньодобові прирости у віці 15-18 місяців досягають 1030 кг.  лінійних бугаїв-плідників. Це дає змогу одержу-вати високоцінних племінних маток і ремонтних бугайців, від яких братимуть початок кращі продо-вжувачі ліній, які створюються в породі (типі). За підсумками проведеної роботи у ста-дах базових господарств виведено 20 родин стохідського внутрішньопородного типу, які за племінними і продуктивними якостями від-повідають класам еліта та еліта-рекорд, що істотно вплинули на удосконалення типу, фор-мування ліній і генетичної структури стада.

Саме такі тварини забезпечують отримання середньодобових приростів племінних і відгодівельних бугайців по 1100 – 1200 г, жива маса їх у 18-20 місяців досягає 550 – 600 кг при малоконцентратному типі годівлі. Сьогодні виробництво м’яса яловичини в Україні здійснюється переважно лише за рахунок худоби молочних і комбінованих порід.

із змінами середньодобових приростів та живої маси змінюється лінійний ріст піддослідних бугайців. У різні вікові періоди напруга росту ок-ремих екстер’єрних статей тіла бугайців прохо-дила із неоднаковою інтенсивністю (табл. 7). У бугайців м´ясних порід різного походження у віці від 12 до 15-ти місяців найбільш інтенсивно збільшувалися проміри: обхват грудей від 105,7 до 118,8% (лімузин – поліська).  Під час добору племінних бугайців слід при-діляти увагу на величину їхніх сім´яників, яка є важливою ознакою репродуктивних якостей. КВстановлено, що оефіцієнт кореляції між обхва-том мошонки і масою сім´яників становить 0,95, щоденною спермопродуктивністю – 0,75, якістю.

Абсолютний та середньодобовий прирости живої маси бугайців залежно від. морфо-функціонального статусу. Вікові Підгрупи n періоди, тварин.  Корми, які повинні регулярно надходити в організм, є найпершим і постійним зв’язком між організмом та зовнішнім середовищем. Між рівнем годівлі, ростом й розвитком молодняку великої рогатої худоби існує пряма залежність, яка проявляється в тому, що з підвищенням рівня годівлі тварин у молодому віці підвищується інтенсивність їх росту й розвитку.

Середньодобові прирости молодняку в цей підперіод за відповід-ної годівлі можуть досягати біологічного ліміту для великої рогатої худоби, тобто понад 2000 г. Оскільки при статевому дозріванні най-більш інтенсивно росте периферичний скелет, тобто плоскі кістки й відповідні м’язи, в цей період треба підтримувати високий рівень годівлі тварин, який сприятиме найефективнішому перетворенню корму на поживні речовини тіла тварин.  Інтенсивність росту, або величина відносного приросту тварин, залежить не лише від їх абсолютного приросту, а й від маси тіла худоби.  Самі працівники також повинні бути передбачливі і не створювати тінь. Худоба має тенденцію рухатися у напрямку до світла.

Організація годівлі племінних бугайців направлена на отримання добре розвинених активних у статевому відношенні тварин. Бугайці віком 6–16 місяців для забезпечення потреби у поживних речовинах повинні отримувати на центнер маси 2–3 кг сухої речовини на добу. Вміст енергії в 1 кг сухої речовини повинен становити 0,9–1 кормову одиницю, або 9,5–10,5 МДЖ обмінної енергії, рівень перетравного протеїну – 90–100 г, клітковини – 18– 20 %, цукру – 80–90 г, кухонної солі – 5–6 г, кальцію 6–8 г, фосфору –4–5 г, каротину – 20–30 мг, вітаміну D – 500–800 МО, вітаміну Е – 40–50. мг. Як і в ремонтних теличок

Вирощування племінних бугайців.Бугайців вирощують у племінних заводах і в племрепродукторах при облплемоб'єднаннях. Рівень годівлі їх має бути розрахований на одержання середньодобових приростів 750- 1000 г. У молочний період цих тварин утримують групами. Схема годівлі до 6-місячного віку передбачає випоювання 320 -450 кг незбираного молока і 600 - 1000 кг збираного, а також згодовування 220 - 230 кг сіна, 200 — силосу, 100 - 120 — коренеплодів, 195-217 кг концкормів.

У Швеції і Данії середньодобовий приріст бугайців під час їх випробовування у віці від 150 до 365 днів у окремі роки становив 1545 г, а найкращі з них мали 1876 г. У Німеччині середня жива маса бичків симентальської породи м’ясного типу сягає 1200 кг і вище, а биків німецької жовтої – 1450 кг, кіанської – 1390 кг, німецької рябої – 1209 кг.  У групах тварин, які порівнюються, повинні бути вирівняні за віком, часом запліднення і продуктивності матерів (продуктивність має відповідати стандарту породи і не перевищувати більше, ніж на 10-15%. Чисельність груп окремих порід має бути 40-50 голів.  Багаторічну цілеспрямовану селекційно-племінну роботу щодо створення

У Швеції і Данії середньодобовий приріст бугайців під час їх випробовування у віці від 150 до 365 днів у окремі роки становив 1545 г, а найкращі з них мали 1876 г. У Німеччині середня жива маса бичків симентальської породи м’ясного типу сягає 1200 кг і вище, а биків німецької жовтої – 1450 кг, кіанської – 1390 кг, німецької рябої – 1209 кг.  У групах тварин, які порівнюються, повинні бути вирівняні за віком, часом запліднення і продуктивності матерів (продуктивність має відповідати стандарту породи і не перевищувати більше, ніж на 10-15%. Чисельність груп окремих порід має бути 40-50 голів.  Багаторічну цілеспрямовану селекційно-племінну роботу щодо створення

Бугайці з помірними середньодобовими приростами від 8 до 15 місяців уже у віці 24 місяці мають тенденцію до переваги за живою масою над бугайцями, що мали вищі прирости у період випробування (табл. 3). Але, ті, у яких під час випробування середньодобовий приріст живої маси становив до 1100 г, досягли середньої живої маси у 3-річному віці 1123 кг, а з приростом 1101 і. більше - лише 1064 кг.  Спосіб поліпшення племінної цінності бугаїв м'ясних порід, що включає відбір за кращими середньодобовими приростами у період випробування з 8 до 15-місячного віку, який відрізняється тим, що бугайців відбирають додатково за ступенем інбредності (Fx) 3,12 % та 25,0 %. Спосіб підвищення відтворної здатності бугаїв м’ясних порід.

Результати оцінки бугайців за власною продуктивністю на  Результати оцінки бугаїв за якістю синів, які проходили тестування на контрольно-випробувальній станції, заносять після літери В послідовно в рядок через тире: кількість синів; жива маса, кг; вік (у дужках - 12, 15 або 18 місяців); середньодобовий приріст, г, за період оцінки; затрати кормових одиниць на 1 кг приросту; бал за м'ясні форми та селекційний В-індекс.  4.2.5. Журнал обліку оприбуткування та витрачання бланків сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів повинен бути прошнурований, аркуші - пронумеровані.

УДК 636.22/.28.064 ЗАЖИТТЄВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАБІЙНИХ ЯКОСТЕЙ БУГАЙЦІВ МОЛОЧНИХ ПОРІД Г. Д. Іляшенко Кіровоградський інститут агропромислового виробництва НААН Ю. П. Полупан, канд. с.-г. наук Інститут розведення і генетики тварин НААН За результатами контрольного забою бугайців українських червоної та чорно-рябої молочних порід встановлено помітну, в окремих випадках достовірну співвідносну мінливість живої маси, її середньодобових приростів, деяких промірів та індексів будови тіла із забійними

Проведено аналіз щодо використання плідників волинської м’ясної породи великої рогатої худоби для відтворення маточного поголів ’ я у племінних заводах Волинської області. Охарактеризовано параметри основних селекційних показників бугаїв у віці 12 місяців та у віці на момент природного парування (2011 рік). Здійснено порівняння залежно від лінійної належності досліджених

Раціони повинні бути різноманітними за набором кормів, фізіологічно та економічно ефективними. Молодим бугаям (до З років) добавляють на ріст по 1-2 корм.од i по 100-200 г перетравного протеїну на добу. Бажано, щоб у них до 14-мiс. вiку добові прирости становили 800-1000 г, а в 16 міс. жива маса була близько 450 кг.  При підготовці племінних кнурів до садок i в період їхнього використання рівень загальної протеїнової і мінеральної годівлі повинен бути досить високим. На 100 кг живої маси пліднику треба давати (в раціоні) 1,4-2,1 кг сухої речовини. Кращими кормами для кнурів із концентратів є подрібнений овес, пшеничні висівки, ячмінна, кукурудзяна і горохова дерть, соняшникова і лляна макуха, спеціальні комбікорми.

Природний приріст — перевищення показників народжуваності над смертністю. Він може бути додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю і від'ємним, коли смертність більша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення. Іноді у зв'язку з нелогічністю терміна «від'ємний природний приріст» вживають поняття природне скорочення населення — депопуляція.