вимоги до застосування норм адміністративного права

вимоги до застосування норм адміністративного права

Вимоги до застосування норм адміністративного права. Джерела адміністративного права – зовнішні форми вираження адміністративно-правових норм. Конституція України – основне джерело адміністративного права. Характеристика конституційних норм адміністративно-правової спрямованості. Законодавчі акти як джерела адміністративного права. Акти Президента України як джерела адміністративного права. Акти Кабінету Міністрів України як джерела адміністративного права. Акти центральних органів виконавчої влади як джерела адміністративного права. Акти місцевих органів державної влади як джерела адміністрат

Основні ознаки акта застосування норм адміністративного права: Основні ознаки акта застосування норм адміністративного права такі: а) має індивідуальний характер, який виявляється, по-перше, в тому, що він вирішує цілком визначене і конкретне питання; по-друге, в ньому вказується конкретний адресат, який -

Застосування норм адміністративного права — це насамперед застосування диспозиції норми. Диспозиція може застосовуватися всіма суб'єктами правозастосування, тоді як санкція правової норми — тільки спеціально уповноваженими на це органами держави і органами місцевого самоврядування (у визначених чинним законодавством випадках — судом або іншими уповноваженими на це суб'єктами).  Правозастосовча діяльність спрямована на встановлення індивідуальних правових наслідків — суб'єктивних прав і обов'язків та їх реалізацію шляхом прийняття індивідуального правового рішення щодо персоніфікованих суб'єктів — правозастосовчого акту.

Неправильне тлумачення норм адміністративного права, необ'єктивна оцінка фактичних обставин справи, до яких застосовується норма, видання незаконного, необгрунтованого, недоцільного акта реалізації норми завдає шкоди не тільки окремій особі, а й колективу людей, суспільству в цілому. Це пояснюється особливою значущістю управлінських відносин, що регулюються адміністративно-правовими нормами.  Цю вимогу звернено до фактичних підстав застосування адміністративно-правової норми. Суб'єкта застосування норм мають цікавити не лише власне факти (події, дії, обставини), для регулювання яких застосовується норма, а й уся інформація про них як явище, зовнішні умови, в яких воно перебуває.

Вимоги щодо застосування.  6. Норми, що встановлюють права та обов'язки громадян у сфері виконавчої та розпорядчої діяльності держави, у тому числі адміністративну відповідальність за порушення громадянами своїх обов'язків. Це право на об'єднання в політичні партії та громадські організації, право на внесення пропозицій щодо поліпшення діяльності органів управління та ін.

Адміністративне право — це галузь права (сукупність правових норм), що регулює з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності органів виконавчої влади, внутрішньоорганізаційній діяльності інших державних органів, а також у процесі здійснення громадськими організаціями, їх органами зовнішніх юридичне владних повноважень. ^  ^ Вимоги щодо застосування адміністративно-правових норм: 1) Законність — це не тільки право, а й обов'язок органів управління та їх посадових осіб застосовувати адміністративно-правові норми. ^ 2) Обґрунтованість.

Застосування адміністративно-правових норм здійснюється відповідними суб'єктами виконавчої влади. Воно практично виражається у виданні повноважним органом (посадовою особою) індивідуальних юридичних актів, заснованих на вимогах матеріальних або процесуальних норм. Основними вимогами до застосування норм адміністративного права є законність, обгрунтованість і доцільність. Виконання адміністративно-правових норм - точне проходження учасників регульованих управлінських відносин тим юридичним розпорядженням, заборонам або дозволениям, які в них містяться.

Для втілення норм адміністративного права в життя необхідно забезпечити безумовну відповідність поведінки суб'єктів адміністративного права (тобто, майбутніх учасників державно-управлінських відносин) вимогам правової норми. Тому правомірні дії суб'єктів, що відповідають приписам норм адміністративного права й полягають в здобутті, використанні прав, виконанні чи дотриманні юридичних обов'язків у сфері державного управління, визначають реалізацію цих норм. В адміністративно-правовій теорії стверджується, що реалізація таких норм здійснюється у чотирьох формах: використання, вико

Адміністративне право — це галузь права (сукупність правових норм), що регулює з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності органів виконавчої влади, внутрішньоорганізаційній діяльності інших державних органів, а також у процесі здійснення громадськими організаціями, їх органами зовнішніх юридичне владних повноважень. ^  ^ Вимоги щодо застосування адміністративно-правових норм: 1) Законність — це не тільки право, а й обов'язок органів управління та їх посадових осіб застосовувати адміністративно-правові норми. ^ 2) Обґрунтованість.

Адміністративне право, як і будь-яка інша галузь права, складається з комплексу юридичних норм і може бути представлене як їх організована сукупність. Юридична.  Норми концентрують у собі державно-владні веління, за невиконання яких передбачене застосування заходів впливу. Таким чином, головне призначення юридичних норм полягає в тому, щоб забезпечити детальне, точне і визначене нормативне регулювання суспільних відносин. На підставі цих теоретичних положень адміністративно-правовою наукою сформульовано визначення адміністративно-правової норми.

Скачать реферат по основам права: Реалізація норм адміністративною права та адміністративно-правові відносини в формате doc, бесплатная работа, Реферат скачать без регистрации, читать онлайн, отзывы, скачать бесплатно, рефератко.  0 вольова поведінка, коли суб'єкт права узгоджує свою поведінку з вимогами норм права. До того ж особливості реалізації норм права зумовлюються належністю норми до тієї чи іншої галузі права.  Інші фахівці визнають тільки два способи: 1) виконання та 2) застосування, розглядаючи їх як основні варіанти реалізації, до яких іноді додаються дотримання та використання як форми виконання2.

Правові норми повинні застосовуватися завжди, коли є обставини, передбачені нормою права. 2. Обгрунтованість і доцільність Обгрунтованість в застосуванні правових норм виражається у виявленні і ретельному об'єктивному вивченні всіх відповідних доказів. Чи не доведені і сумнівні факти не повинні прийматися до уваги. щоб встановити об'єктивну істину у справі, факти аналізується в їх взаємозв'язку і причинно-наслідкового залежності. Доцільність в застосуванні правових норм - існує два аспекти цієї проблеми.

Норма адміністративного права – це встановлене або санкціоноване уповноваженим на те державним органом правило, що регулює суспільні відносини у сфері управління, виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів, а також відносини пов‘язані з скоєними адміністративними деліктами. У разі невиконання, зазначене правило реалізується за допомогою державного примусу.  Основні вимоги до правильного застосування норм адміністративного права: - законність – обґрунтованість; - доцільність – наукова організація правозастосовчої діяльності.

Всі зазначені дії є головними вимогами до застосування норм права і служать одній меті — правильній кваліфікації фактів, а відтак — зміцненню законності та правопорядку [4; ст. 91]. III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення.  Субсидіарне застосування норм права може мати місце і в тих випадках, коли прогалин в законодавстві немає. Наприклад, субсидіарним застосуванням являєтьс ятак зване застосування правових норм, коли законодавець шляхом конкретної відсилки вказує, що до певних суспільних відносин, які входять в предмет даної галузі чи інституту, застосовуються норми інших галузей права, які регулюють схожі суспільні відносини.

Норми адміністративного права відповідно до вимог економічного базису сприяють зародженню і розвитку нових відносин.  Норми адміністративного права, так само як і норми інших галузей права, виконують функцію регулятора суспільних відносин.  Саме широке застосування має розпорядження. Це обумовлюється тим, що здійснення управління як організуючої цілеспрямованої діяльності немислимо без уладного встановлення належної поведінки, без розпорядження до дії, що виходить від суб"єкта управління до об"єкта управління, від керуючого до керованого. Часто використовуються дозвіл і заохочення до дії, оскільки управління носить творчий характер і припускає ініціативу керованих.

Норма адміністративного права – модель, можливість оптимального поводження. Але для перетворення можливості в дійсність необхідно забезпечити безумовну відповідність поводження суб'єктів адміністративного права розпорядженню норми. Отже, реалізація адміністративно-правових норм – це такі правомірні дії суб'єктів, що погодяться з вимогами, установленими нормами адміністративного права, і виражаються в набуванні, використанні прав, дотриманні чи виконанні правових обов'язків.  Основними вимогами правильного застосування норм адміністративного права є: законність, обґрунтованість, доцільність, наукова організація правозастосовної діяльності. Законність.