бульвінський а штурм конотопа російськими військами

бульвінський а штурм конотопа російськими військами

90 V: № ^ '* А. БУЛЬВІНСЬКИЙ укмТ сосійакі // // h ЬШ Д М П ІІ 10 7 і ф V\ РОКІЬ yjyiOb л і If И ft І Л І LA U І Й Н О ГО / го^жумнгм ПА(Л О Д І Ш О П И А .Г. Бульвіпський УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВЗАЄМИНИ 1657-1659 рр. В УМОВАХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ЮЗМЕЖУВАННЯ НА СХОДІ ЄВРОПИ Київ УДК 94(477+470):327:335.48]“ 1657/l659” ББК 63.3(4Укр)46-3+63.3(4Рос)46-3 Б90 Рецензента: доктор історичних наук, професор Б. І. Сер г і йч у к , доктор історичних наук, професор Ю. А. Мицик, доктор історичних наук, провідний

Командир 2-ой гвардейской армии Захаров решил расчленить немецкую оборону на две части, окружить и уничтожить передовые опорные пункты, а затем на плечах отступающих немцев ворваться на Ишуньские позиции и на четвертые сутки выйти к Чатырлыку. «Тараном» советского наступления должны были послужить 3-я гвардейская и 126-я стрелковые дивизии.  Штурм. В 8.00 8 апреля началось артиллерийское наступление. 1359 орудий и минометов за день расстреляли 193000 снарядов и мин.

Конев предпочитал вводить танковые армии в бой, а не в «чистый» прорыв. Свое видение насущных вопросов ведения операций Конев доносил до штабов армий на проводимых в период затишья совещаниях. Он, в частности, отмечал: «Тактическое маневрирование еще не доведено до совершенства».

Лобовой штурм. В штурме Литовского полуострова Крыма вместе со стрелковыми дивизиями и кавалерийскими бригадами принимали участие и махновцы, 7 ноября ночью эти подразделения перешли вброд Сиваш. Перерезав проволоку, красноармейцы сошлись в рукопашных схватках с белыми и ценой огромных потерь закрепились на полуострове.

Военный переворот во Львове состоялся без единого выстрела. В ночь на 1 ноября 1918 года 1500 вооружённых солдат и офицеров австро-венгерской армии украинского происхождения без предупреждения вошли во Львов.  Полякам удалось быстро объединить военные силы города, основу которых составили три составляющие: Польская Военная Организация - бывшие легионеры бригады Пилсудского, Польский Вспомагательный Корпус, лидером которого был Владислав Сикорский, состоял из солдат и офицеров к тому времени расформированного корпуса; Польские Военные Кадры, к которым присоединились разные общества - "Сокол", "Гвязда", "Скала", а также молодежные, студенческие, женские организации.

169. Бульвінський А. Українсько-російська війна 1658–1659 рр.: основні битви, стратегія, чисельність та склад військ // Україна та Росія: проблеми політичних і соціокультурних відносин. — К.: Інститут історії України НАН України, 2003. — С. 174–218. 170. Бульвінський А. Штурм Конотопа російськими військами 28–29 квітня 1659 р. // КС. — 1997. — № 6. — с. 142–148.

Памятный знак в честь трех штурмов Перекопа был воздвигнут в 1971г. в честь исторических событий на земле Перекопа: - разгрома врангелевских войск частями Южного фронта под командованием М. В. Фрунзе (ноябрь 1920 г.); - сражения частей 4-го Украинского фронта с гитлеровскими оккупантами (ноябрь 1943 г.), завершившегося освобождением полуострова в апреле 1944 г.; - пуска 1-й очереди. Северо-Крымского канала в 1963 г. (третий, мирный штурм Перекопа). Авторы проекта: архитекторы - О. К. Стукалов, А. А. Сницарев, скульпторы - Ю. Л. Синкевич, И. Я. Грицюк.

Штурм Перекопу 1920 року. Дата і місце. 7–17 листопада 1920 р., Перекопський перешийок, Тюп-Джанкойський, Таганаський півострів, Литовський півострів, село Ішунь Красноперекопського району, береги Сиваша і озера Красне; білі частини, що відступали, переслідувалися в напрямку міста Джанкой, далі на Феодосію, Ялту, Керч, Євпаторію.  Основними «військовими спеціалістами» у Фрунзе були: командувач 6-ї армії Август Янович Корк (1887–1937; підполковник російської армії, на службі у червоних з червня 1917 р., 1918 – на початку 1919 р. на штабній роботі, в червні 1919 р. заступник командувача 7-ї армії, керував обороною Петрограда від білих військ М. Юденича, в серпні–жовтні 1920 р. командувач 15-ї армії Західного фронту, успішно.

С. 687–693. Бульвінський, 1997 – Бульвінський А.Г. Штурм Конотопа російськими військами 28–29 квітня 1659 р. // Київська старовина. 1997. № 6. С. 142–148. Бульвінський, 1998а – Бульвінський А.Г. Конотопська битва 1659 р. // Український історичний журнал. 1998. № 3. С. 76–83; № 4. С. 33–43. ― 314 ―.  Гнатевич, Крип'якевич, 1936 – Гнатевич Б.П., Крип'якевич І.П. Історія українського війська. Львів: видданя I. Тикора, 1936. 289 с.

Юбилейная монета победы над русскими при Конотопе. Поздравления россиян с 350-летием битвы при Конотопе во время выступления президента Ющенко. 0. Памятник победы над русскими при Конотопе.  В ночь на 30 июня Выговский решился на штурм. Атака закончилась провалом, а в результате контратаки русской армии войска Выговского были выбиты из своих укреплений. В ходе ночного боя сам Выговский был ранен.

На думку А. Бульвінського, власне російського війська під Конотопом було, очевидно, близько 70 тис. осіб. Обложені в Конотопі козаки відмовились як здати росіянам місто, так і принести каяття царю й повернутися в його підданство.  Оскільки росіяни так і не наважились на штурм міста, військо князя Ромодановського, пограбувавши Ніжинський Пустинно-Тригорський монастир та околиці міста, 1 червня повернулося під Конотоп. Недооцінка Трубецьким важливості захоплення Ніжина, куди він послав недостатньо сил, на думку А. Бульвінського, була однією з головних помилок російського командування в цій війні.

Бульвінський А.Г. Українсько-російські взаємини 1657-1659 рр. в умовах цивілізаційного розмежування на Сході Європи. — К.: Парламентське видавництво, 2008. — 744 с.  Бульвінський А.Г. Українські землі в міжнародних вимірах періоду Пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу // Україна в Європі: контекст міжнародних відносин / За редакцією доктора історичних наук, професора А.І.Кудряченка. — К.: Фенікс, 2011. — с.142—164. Статті: Битви ХVII століття.  — 1996. — №1-2; Штурм Конотопа російськими військами 28—29 квітня 1659 р. // Київська старовина. — 1997. — №6; Похід кн. Г.Г. Ромодановського на Україну восени 1658 року // Нова політика.

Андрій Бульвінський. Книжка присвячена одній із найвидатніщих перемог української зброї - розгрому російської армії під Конотопом 28 червня 1659 р. Висвітлюються причини й перебіг українсько-російської війни 1658-1659 рр., героїчна оборона Конотопа козаками, продемонстрована під Конотопом, військова майстерність козаків та їхніх, союзників, , наслідки Конотопської битви. Для всіх, хто цікавиться українською історією.