гетьманські статті та їх основні положення

гетьманські статті та їх основні положення

Гетьманські статті визначали правове становище Гетьманщини у складі Московської держави, права і привілеї гетьмана, окремих станів і соціальних груп, джерела права, судову організацію, фінансові відносини між двома державами тощо.  Гетьманське законодавство - основний вид поточного законодавства.  Складався він спочатку з 6 розділів, потім було дадано ще 3. Його положення були враховані під час судової реформи 1760-1763 рр. У 1764 р. В.Кондратьев підготував збірник "Книга Статут та інші права малоросійські". Він містив витяги з різних законодавчих актів, копії указів, грамот, привілеїв і коментарі до них.

Гетьманська адміністрація, визнавши усе успадковане законодавство Російської держави і УЦР, скасувала акти, які суперечили соціально-економічним і політичним засадам Української держави. Закон УЦР про національно-персональну автономію було скасовано 9 липня 1918 р., оскільки Скоропадський виходив не з національного, а з територіального розуміння держави.  16 травня Міністерство праці у циркулярі “Про закони, циркуляри і розпорядження Російського уряду і Центральної Ради” вказало, що всі акти з робітничого питання, які не скасовані гетьманським урядом, зберігають чинність. Законодавча діяльність

Основні причини падіння гетьманського режиму - залежність стабільності держави від австро-німецьких збройних формувань та відсутність численної армії.  Гетьманський переворот: розвиток подій, головні причини невдач і значення. Основні напрями політики уряду П. Скоропадського. Невдала спроба побудувати українську державність на підвалинах консервативної ідеї. контрольная работа [29,7 K], добавлен 30.04.2009.

За статті про надуживання адміністрації в Сорочинцях—«Сорочинська трагедія»—пробув рік у в'язниці. Гетьман дав Василенкові інструкцію: скласти кабінет не пізніше вечора 1-го травня. Цей кабінет мусів бути «лівий», а в основу його діяльности мало бути поставлене завдання національного відродження України, без «крайностей», які викликали б нехіть до українства серед інших національностей.  Цей момент — відмова соціялістичних партій взяти участь у будуванні гетьманської держави — глибоко трагічний: представники українського народу не знайшли в собі в такій мірі патріотизму, національної свідомости й зрозуміння, щоб стати вище від партійних інтересів і об'єднатися в ім'я Української Держави.

Головними джерелами прибутку держави були земля, сільськогосподарські промисли та їх оренда, торгівля, загальні податки, якими обкладали (крім козаків) населення. Серед грошових знаків в обігу були польські монети, пізніше — московські й турецькі гроші. У 1649 р., на думку дослідників, розпочалося карбування національної монети-чех.

Модуль № 4.2 Українська гетьманська держава (Військо Запорізьке):державний лад, суспільний устрій та право (середина XVII ст. — кінець XVIII ст.): Головним наслідком Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького 1648-1657 років стало створення Української гетьманської держави (Війська Запорізького), її політичний статус здебільшого визначався успіхами чи невдачами селянсько-козацького -

— Утворення Української гетьманської держави стало помітною подією міжнародних відносин, що змінило рівновагу сил між державами ЦентральноСхідної Європи. — Завдяки гнучкій зовнішній політиці Б. Хмельницького в роки війни Україна змогла утворити і зберегти свою державність. — Відносини з Московською державою мали важливе значення для Гетьманщини.  12. Схарактеризуйте основні напрямки зовнішньої політики Гетьманщини в роки війни. 13. Як розвивалися в роки війни стосунки між Гетьманщиною та Московією?  15. Складіть розгорнутий план «Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин». ← § 18—19. Воєннополітичні події 1650—1653 рр.

“Її основні положення запізнилися щонайменше на сто років. Можна було б говорити про їх прогресивне значення 1569 року (під час укладання Люблінської унії)… вона означала відхід від державної ідеї, сформульованої Б. Хмельницьким, і повернення до ідеї автономізму, що було кроком назад”.  1665 року першим з гетьманів відвідав Москву, де підписав Московські статті, що сильно обмежували самоврядування Гетьманщини . Виконання цих статей в козацькій Україні спричинило різке падіння авторитету гетьмана.  Інших претендентів на гетьманську булаву (Яким Сомко, Василь Золотаренко) та їхніх прихильників було на місці заарештовано московітами й після страчено.

Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, прикордонні торгові мита, доходи від промислів та із земельного фонду. Так, установлювалися податки з млинів, за виробництво і продаж горілки, збори з торгів і ярмарків тощо. Селяни, які жили на колишніх державних і приватних землях, відтепер сплачували «чинші на Хмельницького».

Гетьманські статті (конституції). Основи державного права України Гетьманщини.  План 1. Історія створення і прийняття конституції США 3 2. Основні статті та положення конституції США 4 3. Поправки до Конституції 6 Висновки 11 Література 12. Принцип верховенства права та його закріплення в Конституції України. 1. Розбудова правової держави в Україні та принцип верховенства права 3 2. Проблема збереження прав і свобод особи в Україні 7 Література 19.

Врешті–решт усі положення все–таки було введено до Батуринських статей, проте з певними зауваженнями української сторони. Водночас гетьман залишив за собою право їх оскарження перед царем. Тому, незважаючи на вимоги царських воєвод, ні в 1663, ні в 1664 році ці положення договору так і не було втілено на практиці.  Плани зміцнення гетьманської влади зустріли активну протидію з боку частини старшини, міщанства та їх лідера, довіреної особи царя — єпископа Мефодія. У непевні, смутні часи початку 60–х років XVII століття єпископ перетворився на вельми впливову фігуру політичного життя Лівобережної України, ставши головним посередником у стосунках Москви з Україною.

Гетьманські статті визначали правове становище Гетьманщини у складі Московської держави, права і привілеї гетьмана, окремих станів і соціальних груп, джерела права, судову організацію, фінансові відносини між двома державами тощо.  Гетьманське законодавство – основний вид поточного законодавства.  Він складався спочатку з 6 розділів, потім було додано ще 3. Його положення були враховані під час судової реформи 1760-1763 рр. У 1764 р. В.Кондратьєв підготував збірник “Книга Статут та інші права малоросійські”. Він містив витяги з різних законодавчих актів, копії указів, грамот, привілеїв і коментарі до них. Це був довідник для суддів.

Україно-російські угоди або договірні статті другої половини XVII ст. науковці розглядають як своєрідні конституційні акти, джерела державного права України2, котрі на основі козацьких правових звичаїв врегульовували відносини між Україною та. 1 Див.  Так, положення про передачу частини прибутків Української держави до царської скарбниці і про фінансування царським урядом козацького війсь-ка відверто не виконувалося обома сторонами, що слід розгляда-ти як незалежність гетьмана від царя у фінансовому відношенні. Добре відомо, що Б. Хмельницький ігнорував положення Пере-яславської угоди про підпорядкування його цареві у військовій сфері та обмеження повноважень у зовнішньополітичній діяль-ності.

В роботі висвітлена історія утворення та розвитку українського козацтва. Розповідається про звичаї та традиції українського козацтва. Також міститься матеріал про Національно-визвольну війну Б.Хмельницького та утворення Гетьманщини. адміністративно-територіальний поділ Гетьманщини, судочинство та права і свободи якими користувалися козаки.. Інші методичні матеріали на урок Історія України скачати

Історичний досвід свідчить, що необмежений вплив політичних партій та рухів на збройні сили, процеси військового будівництва призводить до втрати інститутами державної влади контролю над армією. Взаємозв’язок Збройних Сил і політичних партій, на думку автора, має регулюватися положеннями законодавчих актів, які забезпечать виконання армією своєї основної конституційної функції – захисту державного суверенітету

1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю. 2. Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства». 3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України. 4. Східнослов’янські племінні княжіння на території України в V – VIII ст. н.е. Започаткування державності. 5. Утворення Київської Русі. Роль в цьому процесі варязького і слов’янського чинників. Норманська теорія і її сучасні оцінки. 6. Етапи розвитку Київської Русі, їх специфіка та ос