неподалік грайливо дзюрчав потік з гір де
По крутих горах, по глибоких долинах подекуди зеленіють дубові та грабові старі ліси. Усі села суспіль ніби залиті старими садками, їдеш селами, неначе густими лісами: по обидва боки улидь скрізь стоять садки, наче зелені стіни. Здорові черешні та груші зовсім закривають білі, хати. Село Керелівка, де жив і бідував Тарас Шевченко, все потонуло в старих садках, неначе у здоровому лісі. Які пишні села в цім краї бувають весною, коли зацвітуть садки! Одно село зовсім запало в глибоку долину і неначе потонуло в білому цвіту садків, як у молочному озері; друге стоїть на спадистій горі й красується
Бій - Шістка Куплет Am Dm Я піду в далекі гори E Am На шир. F Dm І попрошу вітру зворів, E E7 Аби він не спав до днини. Взято с сайта https://mychords.net Щоб летів на вільних крилах На кичери і в діброви І дізнавсь, де моя мила — Карі очі, чорні брови. Приспів: E E7 Мила моя, люба моя, Am Світе ясен-цвіт, E E7 Я несу в очах до тебе Am Весь блакитний світ. F E Я несу любов-зажуру, F E Мрію молоду, F E І сади цвітуть для мене, F E Як до тебе йду. Куплет: А як вітер з полонини Полетіти не захоче, Все одно знайду дівчину — Чорні брови, карі очі. Перейду я бистрі ріки, І бескиди, і діброви, І шляхи мені покажуть Карі очі, чорні брови. Приспів.
Навесні вона слухає дзюрчання струмків, що, виблискуючи грайливо, де-не-де біжать із-під снігу. Слухає, як у бездонній блакиті неба жайворонки врізнобіч розсипають радісну, зіткану з променів сонця пісню. В одне вікно до неї зазирає гілка яблуні, обсипана блідо-рожевими квітами-метеликами, а під другим духмяніє бузок.
Вы можете бесплатно скачать mp3 Наталья Могилевская – Вільний птах (Серед Гір) в высоком качестве 320 kbit используйте кнопку скачать mp3. Добавить текст песни. Текст песни Наталья Могилевская – Вільний птах (Серед Гір). Другие песни Наталья Могилевская. Наталья Могилевская – Я танцевала. 03:55. 9.1 МБ.
ДЗЮРЧА́ТИ, чи́ть, недок. 1. Витіканням утворювати монотонні булькаючі звуки, шум. Тихо води дзюрчать в долах, Ліс зелений шумить в горах (Граб., Вибр., 1949, 206); Було чути, як дзюрчить Прут у «коліні», як.. скриплять сусідські хвіртки (Вільде, Сестри.., 1958, 232). 2. Текти, витікати струмком, потоком. — Між коренем пробилася глибока криниця; Дзюрчить з неї, не знать куди, Холодна водиця (Щог., Поезії, 1958, 154); Навкруги.. зелена трава, і з одного боку, з-під кам’яної стіни, дзюрчить ручай (Ю. Янов., IV, 1959, 46); * Образно. Пшениця «Українка» як перестоїть — зерно дзюрчить за косаркою (Г
Осінь… Ліс стоїть задумливий, печальний: йому ось-ось треба пишне своє вбрання скидати, підставляти свої віти дощам холодним, хуртовинам сніговим. Листя з суму жовтіє, а деяке з туги кривавиться. Ось падає кленовий лист, — умер він, одірвався з рідної йому галузки і падає. Він не падає сторч на землю — ні. Йому так не хочеться йти на вічний спокій, лежати і тліти серед завмерлих собратів своїх… Він кружляє на галявині, то вгору підноситься, то хилиться до землі. Ой, як не хочеться йому тліти! Останнім конвульсійним рухом він поривається вгору, до світла, до сонця, що так пестило його, так голу
Неподалік від Вінниці в Калинівському районі розташований Черепашінський кар’єр. Колись в цьому районі була болотна місцевість, в якій водилося багато черепах – звідси пішла назва кар’єра. Спочатку це був гранітний кар’єр. У дев’яності роки його закрили, потім кар’єр затопило водою. Глибина водойми досягає ста метрів. Дно озера кам’яне і не рівне. Сьогодні цю місцевість порівнюють з тропічними островами. Тут чисте повітря і дуже чиста вода. Солоне озеро в Харківській області.
Вечером в понедельник, 25 мая 2020 года, офицеры полиции Миннеаполиса, столицы американского штата Миннесота, задержали 46-летнего афроамериканца Джорджа Флойда по подозрению в использовании «поддельного платежного средства» для оплаты покупок в магазине. Полицию вызвал продавец, который решил, что Флойд пытался расплатиться с ним поддельной 20-долларовой банкнотой. Прибывшие на место сотрудники полиции задержали Флойда. Как они потом указали в рапорте, Флойд якобы был «под воздействием опьяняющих веществ» и оказал сопротивление при задержании.
1 Скачет сито по полям, А корыто по лугам.За лопатою метла. Вдоль по улице пошла.Топоры-то, топоры Так и сыплются с горы. Испугалася коза, Растопырила глаза: «Что такое? Почему? Ничего я не пойму». 2. Но, как чёрная железная нога, Побежала, поскакала кочерга. И помчалися по улице ножи: «Эй, держи, держи, держи, держи, держи!» И кастрюля на бегу Закричала утюгу: «Я бегу, бегу, бегу, Удержаться не могу!» Вот и чайник за кофейником бежит, Тараторит, тараторит, дребезжит… Утюги бегут покрякивают, Через лужи, через лужи перескакивают.
Два потоки з Чорногори - Один білий, другий чорний. Як два хлопці кучеряві : Той русявий, той чорнявий Той сумирний, той буйніший Той миленький, той миліший. Полюбила вас на горе Два потоки з Чорногори. 2.Два потоки з Чорногори - Один білий, другий - чорний. Шлях одному квіти вслали А другий ламає скали. Два легені з верховини Зав'язали світ дівчині. Той співає, той говорить Два потоки з Чорногори. 3.Два потоки з Чорногори - Один білий, другий чорний. Два легені, два хороші Обнялися в Черемоші. А дівчина, як калина Обох хлопців полюбила. Чи на щастя, чи на горе ? Гей, потоки з Чорногори.
Сільський Потік (до 2016 р. — Москва) — гірська річечка (потік), ліва притока Тиси, басейн Дунаю. Річка протікає по території Рахівського району Закарпатської області, етнокультурний край Гуцульщина. У 2016 році рішенням Рахівської міської ради річка Москва була перейменована в Сільський Потік. Довжина річки Сільський Потік близько 4 км. Річка витікає з висоти 1200 метрів над рівнем моря на північному схилі гори Менчул, висота якої сягає 1385,5 м (північні відроги Рахівських гір). Гирло — біля вулиці
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці. О горе тій горі, і горе тим лісам! Десь, кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси. І кажуть, лиш павук снує там сіть павучу. О горе, о гора, віддай їм голоси! © Copyright: Валентина Варнавская, 2014 Свидетельство о публикации №114042300227.
Селяни, які жили на горі і під горою, мали добрі льохи (погреби) для схову городини, картоплі, солінь. Гірше було мешканцям низинних місць, вони, фактично, не мали де зберігати ні квасу, ні квашених огірків, ні, тим більше, картоплі, бо весною їхні погреби затоплювали грунтові води. Дивовижна річ! Ідеш було селом - погляд звично ковзає довкола. Тягнучися попід горою широкою смугою, немов казковою короною оздоблювали вони вулицю з одного боку. З другого мінилися оксамитною розкішшю могутні верби, верболози й очерети На межі між широкою заплавою Супою та безкраїми просторами (аж до обрію на північ) ланів заліг, як марево, темно-зеленою плямою ліс.
Комментарии
Отправить комментарий