світові концептуальні моделі в університетській освіті
Соціально-історичні моделі університетської освіти. Інституційна стадія у розвитку університетської освіти пов’язана з моделлю класичного університету, у межах якої виділяють його чотири концепції: наполеонівська (французька), гумбольдівська (німецька), ньюманівська (англійська) і американська. Згідно з німецькою моделлю університет повинен бути налаштований виключно на пізнання всієї повноти знань та осягнення істини, мусить вчити мисленню, а не професії і характеризуватись поєднанням навчання і наукових досліджень. Концептуальна модель класичного університету. Основні характеристики організації освіти. Німецька (гумбольдівська) система. академічна свобода
Досліджено основні концептуальні напрацювання освітніх проектів трансформації вищої освіти у зарубіжних країнах, в першу чергу це - талановиті дослідники, ресурсна база та система управління університетським закладом. У більшості найрозвинутіших країнах освітня та дослідницька інноватика випереджає технологічні процеси у виробництві.
У дисертації розв’язано наукову проблему – становлення теоретичних основ сталого розвитку інноваційної університетської системи неперервної випереджаючої професійної освіти в умовах зростання конкуренції на регіональному, національному та міжнародному ринках праці, освітніх та наукових послуг; досліджено теоретико-методологічні засади моделювання педагогічних процесів та систем; проаналізовано стан розробки проблеми; розроблено, теоретично обґрунтовано концепцію та моделі розвитку університетської освіти; виявлено й обґрунтовано параметри, індекси, індикатори та критерії оцінки розвитку; розро
Характеристика основ університетської освіти в Україні. Основні тенденції розвитку університетської освіти. Вдосконалення функціонування університетської освіти України в умовах Відтак орієнтація на інноваційну модель розвитку економіки України вимагають вдосконалення фінансових та мотиваційних механізмів функціонування освітньо-наукової діяльності в університетах.
Сучасні моделі освіти. Навчально-методичний посібник Видання 2-е, доповнене та перероблене. Вінниця ДонНУ, 2015. УДК 378.091:005.591.6 (072) ББК Ч484(0)я73 М 29. Автор Л. А. Мартинець, в. о. завідувача кафедри педагогіки та управління освітою Донецького національного університету, кандидат педаго-гічних наук. розкривають теоретичні основи теорії моделювання, зміст популяр-них сучасних моделей освіти, інноваційних освітніх систем в Україні. Матеріали навчально-методичного посібника призначені для студентів, магістрантів, викладачів вищих навчальних закладів, слу-. хачів курсів підвищення кваліфікації, керівників шкіл, педагогів, які прагнуть до високих досягнень і результатів у навчанні й вихованні.
У монографії представлено сучасні концептуальні моделі та тенденції розвитку педагогічної освіти. На основі системного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого, культурологічного, компетентнісного підходів, полікультурної парадигми розкриваються особливості педагогічної діяльності; педагогічна освіта розглядається як процес професійного та соціального становлення особистості майбутнього педагога в умовах прискоренної глобальної інтеграції у світове співтовариство. Становлення нової освітньої системи відбувається в умовах євроінтеграційних процесів, відновлення духовних пріоритетів суспільства, зміни світоглядних орієнтацій, розширення громадянської і національної свідомості.
У статті визначено нові ознаки інноваційної моделі університетської бібліотеки та з’ясовано чинники глибокої інтелектуалізація бібліотечної професії на основі аналізу діяльності науково-технічної бібліотеки Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Досліджено, що інформатизація спричинила зміну лінійної комунікаційної моделі діяльності університетської бібліотеки на нелінійну (інтеракційну). Ключові слова: інноваційна університетська бібліотека, комунікаційна модель діяльності бібліотеки, альтернативна модель наукової комунікації, інтеле
Аналізуючи тенденції сучасної освіти, можна виділити два глобальні процеси: диверсифікації та інтернаціоналізації освіти. Змінюється процедура набору учнів, методи і прийоми навчання. Реорганізується система управління освітою, структура навчальних закладів та порядок їх фінансування. Основною тенденцією сучасної освіти є поступове зміщення пріоритетів від прямого навчання до індивідуального контакту зі студентами. В якості основної риси сучасної освіти можна назвати його діалогічність, яка проявляється у співіснуванні як різних підходів до викладання, так і самих методів викладання. Аналізуючи тенденції сучасної освіти, можна виділити два глобальні процеси: диверсифікації та інтернаціоналізації освіти.
Аналізуючи тенденції сучасної освіти, можна виділити два глобальні процеси: диверсифікації та інтернаціоналізації освіти. Змінюється процедура набору учнів, методи і прийоми навчання. Реорганізується система управління освітою, структура навчальних закладів та порядок їх фінансування. Основною тенденцією сучасної освіти є поступове зміщення пріоритетів від прямого навчання до індивідуального контакту зі студентами. В якості основної риси сучасної освіти можна назвати його діалогічність, яка проявляється у співіснуванні як різних підходів до викладання, так і самих методів викладання. Аналізуючи тенденції сучасної освіти, можна виділити два глобальні процеси: диверсифікації та інтернаціоналізації освіти.
УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА. УДК 37.014:378. Сисоєва С. О. Концепт ще визначається як інформація, що виступає кри-терієм ідентифікації, розпізнавання об’єкта навко-лишньої дійсності носієм певної концептуальної системи. Важливого значення для розвитку кожної наукової галузі має виокремлення базових концептів. І. Поняття «освіта»: сучасні контексти Поняття «освіта» за останні роки значно змінило свій зміст.
У статті окреслено тенденції розвитку соціально-гуманітарної підготовки в університетській освіті України кінця ХХ-початку ХХІ ст. Виокремлено закономірності даного процесу; наголошено на комплексному узагальненні історико-педагогічного досвіду з оптимізації та інтеграційних процесів соціально- гуманітарної підготовки щодо забезпечення освітніх реформ в Україні на шляху подальшого ефективного перетворення системи вищої освіти у засіб формування інтелектуального ресурсу та інструменту майбутнього
Нарешті, безпосередньо цінності університетської освіти під різними кутами зору аналізували такі світові класики, як М. Гайдеґер, Ґ. Геґель, В. Гумбольдт, Е. Дюркгайм, І. Кант, Я. Пелікан, Дж. Сьорл, П. Фрейре, К. Ясперс та інші, а також такі вітчизняні дослідники, як Т. Добко, М. Култаєва, С. Курбатов, М. Мінаков, І. Предборська, С. Пролеєв, Н. Радіонова, З. Самчук, І. Степаненко, О. Уваркіна та інші. Етичні аспекти сучасної університетської освіти дотично були проаналізовані у працях Г. Барана, М. Богачевської-Хомяк, М. Култаєвої, А. Науменка, О. Пронкевича, В. Ромакіна та деяких інших.
Стаття присвячена аналізу предметного поля філософії освіти Г. Ва щенка та проблемі культурно-освітнього спадку в сучасному суспільстві. Показано можливості нового «прочитання» філософсько-педагогічної спадщини українського мислителя і педагога. Висвітлено основні орієнти ри філософсько-освітнього мислення Г. Ващенка: розбудова української освітньої системи — згуртування українського народу — утвердження самостійної Української держави . Автор статті стверджує, що нова парадигма освіти має розроблятись на підставі ідей цілісності людини, суспільства, культури та співмірної їх зміни під впливом
Університетська освіта. Історія людства — це історія народів і держав, країн і регіонів, культур і цивілізацій, історія різних епох і їх змін, історія боротьби різних класів і держав, воєн і революцій, тобто — це життя людства в соціальному часі і просторі, наповнене масою унікальних подій. Отримати відповіді на питання «Хто є творцем історії?», «Яка роль конкретної особистості в історії?», «Як та чи інша подія вплинула на хід цивілізації?» - про ці та інші цікаві факти розвитку людства студенти КиМУ можуть дізнатися на лекціях з унікальної навчальної дисципліни «Університетська освіта», яка в
Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки. Огляд традиційної університетської прагматики просвітницького знання про глибинні закономірності зовнішнього і внутрішнього світу людини. Дослідження основних положень і принципів синергетики. реферат [39,0 K], добавлен 27.12.2011.
Підручник по Всесвітній історії (рівень стандарту). 11 клас. Ладиченко - Нова програма. § 27. Сучасні тенденції в освіті. 1. Освітні системи. Розвиток системи освіти - одна з найважливіших сфер діяльності держави, оскільки завдяки їй держава піклується про своє майбутнє. Обов’язкове навчання дітей шкільного віку закріплено в законодавстві переважної більшості країн світу. Парламенти ухвалюють закони, які регламентують освітній рівень, гарантований державою. В одних країнах це - обов’язкове початкове навчання, в інших - 9-річне, у найпередовіших - загальна середня освіта. Міністерства освіти, я
Комментарии
Отправить комментарий