скрізь гуляю скрізь буяю мов той вітер дзвінкий в полі

скрізь гуляю скрізь буяю мов той вітер дзвінкий в полі

Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі; Сам я вільний і ніколи Не зламав чужої волі!» Засміявсь на теє лицар! «Давню байку правиш, друже!  Щось поет хотів відмовить На недбалу горду мову, Та вже сонечко червоне Заховалось за діброву. Надійшла сільськая молодь, Що з роботи поверталась, І побачила поета, З ним приязно привіталась. Тут поет взяв мандоліну, І на відповідь гуртові Він заграв і до музики Промовляв пісні чудові.

До яких художніх засобів належать виділені рядки (Леся Українка «Давня казка»)? а) «Та була у нього пісня І дзвінкою, і гучною»; б) «Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі» в) «Як навесні шум зелений Оживляв сумну діброву. / iznayka.com.  10. До яких художніх засобів належать виділені рядки (Леся Українка «Давня казка»)? а) «Та була у нього пісня І дзвінкою, і гучною»; б) «Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі» в) «Як навесні шум зелений Оживляв сумну діброву»; г) «В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину».

— Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі; Сам я вільний і ніколи Не зламав чужої волі. Оцени ответ. Устал от уроков? Нельзя всё время учиться. А для развлечения мы рекомендуем вам поиграть в отличную игру: Найти другие ответы. Выбрать.

Скрiзь гуляю, скрiзь буяю, Мов той вiтер дзвiнкий в полi; Сам я вiльний i нiколи Не зламав чужої волi!" Засмiявсь на теє лицар: "Давню байку правиш, друже? Я ж тобi скажу на теє: Ти щасливий, та не дуже. Я б вiддав отой химерний Твiй таємний свiт надхмарний За наземне справжнє графство, За пiдхмарний замок гарний. Я б вiддав твоє багатство I непевнiї країни За єдиний поцiлунок Вiд коханої дiвчини"  Забажалось королевi Звоювать чужеє царство, Розiслав вiн скрiзь герольдiв На вiйну скликать лицарство. I якраз серед бенкету В замку нашого Бертольда Залунала гучна сурма Королiвського герольда. Прощавай, дружина люба, Всi розкошi, всi вигоди!

* * * Швидко скрізь цей літає, Безліч мошок поїдає, За вікном гніздо будує, Тільки в нас він не зимує. (Ластівка). * * * Уночі гуляє, А вдень спочиває, Має круглі очі, Бачить серед ночі. (Сова). * * * В лісі на зеленій гілці. Ніби грав хтось на сопілці.  Поміж парків та полів, Звеселяє сад й лісок. Голосистий птах … (Юрок). * * * Балакуча ця вертуха! Ліс її щоденно слуха -. Довгохвоста, білобока …  Мчить, як вітер, край дороги, Тільки куряви здіймає. Птах, однак, цей не літає. Має голову маленьку, Вкриту пухом, всю чорненьку. Схожий пух на діадему… Познайомтесь: цей птах …

Він скрізь: у полі і в саду, А в дім не попаде, І я тоді лиш з дому йду, Коли вже він не йде. Відповідь на загадку: Дощ Ця загадка буде цікава дошкільнятам (дітям до 5 років). Схожі загадки. В небі народився - загадка для дітей Він у морі спочивав - дитяча загадка Довго мене нема все в'яне - дитяча загадка Їхав пан у воду впав - загадка для дітей Ішов довгов'яз і в сирій землі зав'яз - загадка для дорослих Ішов довгов'яз - загадка для дорослих Ішов довгов'яз у землю ув'яз - загадка для дорослих Кілька днів ніде не йшов - загадка для.

Дим-димок од машин, мов дівочі літа Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. Літом я робила в полі, а як всніжило тіль-тіль, я товаришок питала, поступала ув артіль. Ой артіль моя "Трояндо", маркізет, мадеполам! Вишивала я узори з тривогою пополам. З тривогою - ой же смішно! - з тривогою - ну й чудна! - Тільки десь там загуркоче - так і кинусь до вікна. А воно й ніяк не смішно, бо між наших вороних повелися тії коні, що вже знала я про них. Не сінце вони смакують, не траву і не овес, а так ходять, як літають, завертають в МТС. Дим-димок од машин, мов дівочі літа

Ще не скрізь розтанули сніги. Ще і в полі, і в лісі доживають свого віку холодні злежані плями. А він уже прилетів. Уже бігає чорними таловинамина своїх високих ніжках.  Та, мов квітка з короваю, пахне слово Мати. Кожне слово світить гранями рубіна, але сяє, наче сонце, слово Україна. Дмитро Павличко 2. Зроби звуко-бук вени й аналіз слів Україна, м ’ята, розмовляти.

СЛОВО А Вкраїни ж мова — мов те сонце дзвінкотюче, мов те золото блискуче, вся і давність і обнова — українська мова. Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово — розцвітай же, слово! Хай ізнов калина червоніє, достигає, всьому світу заявляє: Я — країна Україна — на горі калина! МИ КАЖЕМО Ми кажемо: сходить сонце.  Все летять, летять граки І танцює дощик в полі, В боки взявшись,— іч який! Дощик каже: — А я бризну! Каже льон: —А я росту! — Діти кажуть: — Ми Вітчизну Нашу любимо святу! СТИХЛО ВСЕ, МОВ НА ЗОРІ Стихло все, мов на зорі, тільки з поля звуки та в сусідньому дворі півнів перегуки. ВЕЧІР Навшпиньках Підійшов вечір.

Так тихо-тихо скрізь, — Мов перед образом Мадонни. Лиш від осель пливуть тужні, обнявшись, дзвони, Узори сліз. Лише з-над хмар часом прилине Прощання з літом журавлине — Погасле, як грезет із риз Гей, над дорогою стоїть верба, Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. 1915.  Проходила по полю, В могилах поле мріє — Назустріч вітер віє - Христос воскрес, Маріє! Христос воскрес? — не чула, Не відаю, не знаю. Не буть ніколи раю У цім кривавім краю.

Исполнитель: гурт Кордон, Песня: Я бачив як вітер корову звалив, Продолжительность: 03:36, Размер: 3.31 МБ, Качество: 128 kbit/sec, Формат: mp3. №96764620.  гурт Кордон Я бачив як вітер корову звалив. 03:36. Исполнитель: гурт Кордон Продолжительность: 03:36 Размер: 3.31 МБ Качество: 128 kbit/sec Формат: mp3.